Як уберегтись від зараження сибіркою

Версія для друкуВерсія для друку

Як уберегтись від зараження сибіркою

Відповідно до офіційного повідомлення Департаменту ветеринарного і продовольчого нагляду Міністерства сільського господарства і продовольства Республіки Біларусь 12 серпня 2019 року  на території с. Хотомоль Столінського району Брестської області зафіксовано спалах сибірки.

В жовтні 2018 року в Україні було госпіталізовано та піддано лікуванню п’ятеро людей, які захворіли внаслідок участі у забитті хворої на сибірку худоби в селі Міняйлівка Одеської області,.

Сибірка - це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що протікає переважно у вигляді шкірної форми, значно рідше - в легеневій і кишковій формах з явищами сепсису. Хвороба присутня в більшості частин світу, але частота спалахів варіюється.

Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в грунті протягом тривалих періодів часу і активуватися, коли поверхня грунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи або зсувів. Захворювання, як правило, з'являється знову, коли спори згодом потрапляють в шлунок тварини з травою на пасовищах.

Наразі захворюваність має лише спорадичний характер, проявляючись лише іноді й окремими спалахами.

Інфекція відноситься до зоонозів - тобто людина інфікується або від зараженої тварини, або від контакту зі шкірою та вовною.

Основне джерело інфекції - хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, поїдаючи траву, інші корми, при водопої.

Сибіркою найчастіше хворіють люди, які працюють з тваринами та тваринними продуктами – кістками, вовною, шкірою, м’ясом.

Від людини до людини сибірка  не передається  .

Шляхи передавання інфекції: контактний — через пошкоджену (навіть і мікротравмами) шкіру або слизові оболонки при догляді за хворими тваринами; під час обробки туш, зняття шкіри і поховання трупів загиблих тварин; із зараженими спорами сибірки ґрунтом при земляних роботах; аліментарний — через приготування і вживання їжі з м'яса, отриманого від хворих тварин; аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор; трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).

 Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання 2-3 дні, коливання можуть складати від кількох годин до 8-14 діб.

В організм інфекція потрапляє через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рідше — слизові оболонки кишківника. Тому існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова.

Захворювання починається гостро: в перші години -  температура тіла різко підвищується до 38–40 °С і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися при будь-якому способі зараження.

Ознаки сибірки: сильний головний біль, висока температура; загальне нездужання, карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (при ураженні шкіри), сильні колючі болі в грудях (при легеневій формі), задуха (при легеневій формі); діарея з домішками  крові (при кишковій формі), ріжучі болі в животі (при кишковій формі), блювота з домішками крові (при кишковій формі).

Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання протікає важко і може призвести до смерті хворого.

При найменшій підозрі на сибірку - негайно звертайтесь до лікаря!

Лікування здійснюється виключно в умовах стаціонару. Збудники сибірки чутливі до антибіотиків. Не намагайтеся застосовувати антибіотики або будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря.

При найменшій підозрі на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація!

ПРОФІЛАКТИКА ІНФІКУВАННЯ СИБІРКОЮ:  купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюється; люди, які переробляють та реалізують м'ясо, м'ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов'язані дотримуватись гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та оточуючих; виконання ветеринарно-санітарних правил при догляді за тваринами; забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників; впорядковане захоронення трупів тварин; ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини; контроль захворюваності тварин; знищення заражених трупів тварин; щеплення тварин проти сибірки; отримання особами, які мали контакт з хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.

 

Карлівське РУ ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області

Наверх ↑