Роз’яснення щодо врахування виплат у мінімальній зарплаті

Версія для друкуВерсія для друку

Роз’яснення щодо врахування виплат у мінімальній зарплаті    

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Мінімальна заробітна плата є державною гарантією для працівників, які виконують роботу на умовах трудового договору.

Розмір винагороди за договором цивільно-правового характеру визначається саме в договорі на виконання певних робіт і не стосується трудового законодавства.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, якщо працівник виконав місячну норму праці, йому мають нарахувати заробітну плату, не нижчу за мінімальну заробітну плату.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

Законодавством визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру: доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, якщо працівникові встановлено доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких й особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць; доплату за використання дезінфікуючих засобів та прибирання туалетів; за роботу в зоні відчудження; доплату за роботу в нічний час, підвищену оплату надурочної роботи; роз’їзний характер робіт, премії до ювілейних та святкових дат, то вони мають виплачуватися понад розмір мінімальної заробітної плати.

Усі інші складові заробітної плати, мають ураховуватися в мінімальній заробітній платі.

Тобто підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах, організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, доплати за роботу у вечірній час, суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, інтенсивність праці, керівництво бригадою, наставництво, ненормований час, економію матеріалів та ресурсів (зокрема водіям за економію пального), допуск до державної(комерційної) таємниці, за наукових ступінь; надбавки за класність водіям легкових автомобілів, виконання особливої роботи на термін її виконання; підвищена оплата роботи у святкові та неробочі дні; всі види премій, крім перелічених вище; сума індексації, визначена відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (зі змінами), тощо включаються до виплат, які мають ураховуватися в заробітній платі для забезпечення її мінімального розмірі.

В разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також у разі невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Отже, якщо працівник не виконав норму праці (перебував у відпустці, був у простої, хворів), оплачують працю пропорційно до виконаної норми праці.

Щодо сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, тимчасової непрацездатності, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, то такі виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а є виплатами, які розраховуються згідно із положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266. Суми середнього заробітку не враховуються в заробітній платі для забезпечення її мінімального рівня.

Водночас, якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата за статтею 121 КЗпП України, то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.

 

Головний державний інспектор

Управління Держпраці у Полтавській області  

Юлія Кодинець

Наверх ↑