Ротавірусна інфекція — одна з форм гострої кишкової інфекції

Версія для друкуВерсія для друку

Ротавірусна інфекція — одна з форм гострої кишкової інфекції

Ротавірусна інфекція - гостре вірусне захворювання, збудником якої є Ротавірус людини з роду Rotavirus. і характеризується проносами, блюванням, слабкістю, підвищенням температури тіла.

Схильні до захворювання люди в будь- якому віці, але найчастіше хворіють діти. У розвинених країнах ротавірус є винуватцем близько половини всіх кишкових розладів у дітей до двох років.

Джерелом ротавірусів є людина. Передача відбувається фекально-оральним шляхом під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих ротавірусом страв і води та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені (іграшки, підлоги, меблі, одяг тощо). Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Велика кількість вірусів міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї до десяти днів після зникнення симптомів захворювання. Тривалість виділення ротавірусу з фекаліями в осіб із ослабленою імунною системою може бути протягом більш ніж ЗО днів після інфікування.

Ротавірусне захворювання може мати легку форму перебігу - водяниста діарея при цьому триває декілька днів, при тяжкій формі захворювання спостерігається блювання, жар. Інкубаційний період триває 1-3 дні. Для ротавірусної інфекції характерний гострий початок — різке підвищення температури (близько третини пацієнтів мають підвищену температуру тіла до 39 °С), нудота, іноді біль в животі, часте блювання, сильний пронос, випорожнення — яскраво-жовті, водянисто-пінисті. Крім того, у більшості хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або після епідемії грипу, за що ротавірусне захворювання отримала в народі неофіційну назву «кишковий грип». Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, як правило, зникають через 3-7 днів Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження, найбільш доступним з яких є виявлення антигену ротавірусу у зразках калу методом імуноферментного аналізу.

В організмі перехворілих утворюються специфічні антитіла, які зберігаються 1 -2 роки і захищають від повторних випадків захворювання. Захист це частковий, оскільки спрямований тільки проти того виду ротавірусу, який викликав хворобу. Існує кілька типів ротавірусу, тому ймовірність повторного зараження впродовж року складає 30%. Імунітет до ротавірусу, як правило, нестійкий, 'Тому через рік після первинного захворювання можливе інфікування тим же самим типом повторно.

Під час захворювання необхідно дотримуватися заходів особистої гігієни, щоб запобігти зараженню. Особи, що наглядають за хворими, повинні часто мити руки, обробляти руки антисептичними засобами. Забруднені поверхні повинні бути вимиті водою з милом. Обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання.

 

Карлівське  районне управління ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області

 

Наверх ↑